Бінарні уроки

Урок пам’яті.

“ Жити, щоб пам'ятати …”

Трагедія Голокосту.

“ Фуга смерті ” П. Целлана

(бінарний урок історії та зарубіжної літератури)

Геноциду немає проти одного народу.

 Геноцид завжди проти всіх.

М. Бауер

Мета уроку : ознайомити учнів із трагедією Голокосту в роки Другої світової війни; розкрити, тематику, символіку та  метафоричний зміст поезії П. Целлана;

сприяти формуванню активної життєвої позиції, що базується на гуманістичних, загальнолюдських моральних цінностях; розвинути навички виразного читання та цілісного аналізу ліричного тексту; уміння осмислювати й зіставляти історичний матеріал;

виховувати гуманні почуття й повагу до загиблих у роки Другої світової війни, неприйняття шовіністичної та ксенофобської ідеології.

Тип уроку: бінарний

Обладнання: презентації, відеоматеріали, історичні карти.

Хід уроку

Проведення заняття супроводжується показом презентації

І. Повідомлення теми та мети уроку

(Виведено слайд 1,2)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель світової літератури

27 січня радянські війська звільнили в’язнів концтабору Освенцим. З цього дня це число вважається днем пам’яті . Хочемо присвятити наш  урок саме цим людям, а також прослідкувати , як втілюється тема Голокосту у поезії П. Целлана  «Фуга смерті».

Для чого ми говоримо про Голокост? Не для того зовсім, щоб акумулювати негативну енергію або зло, ми говоримо, щоб пам’ятати й більше ніколи не повторювати цих жахливих помилок. Епіграфом до нашого уроку будуть слова М. Бауера : «Геноциду немає проти одного народу.  Геноцид завжди проти всіх». Як ви розумієте цей вислів?

 (Відповіді учнів)

(звучить музика М. Магомаєва «Бухенвальдський набат», під час якої учні та вчителі підіймаються зі своїх місць)

ІІІ. Основна частина

Слово вчителя історії

Бесіда

 Пригадаймо, що означає термін «геноцид»?

Відповіді учнів

Що означає термін «голокост»?

Відповіді учнів

( Слайд 3)

Чому саме євреї стали об’єктом тотального знищення?

Відповіді учнів

Слово вчителя історії

Отже,підсумовуючи все вище сказане, можна зробити наступні висновки: у Гітлера були особисті мотиви ненавидіти євреїв, також фюрер звинуватив їх у тому, що вони займали провідні позиції в економіці, політиці, культурі. Наприклад, у Німеччині євреям належало близько 80% магазинів, 17% єврейського населення були банкірами, 16% - юристами, 10% - лікарями. У своїй книзі «Майн кампф»  Гітлер стверджував, що євреї не можуть створити власну державу і тому використовують творчу енергію інших націй. Тому він і проголосив боротьбу проти них.

Євреям було заборонено займатися громадськими справами, викладати в школах й університетах, практикувати лікарями, юристами. У  їхніх паспортах ставили спеціальні позначки й усім жінкам дописували ім’я Сара, а чоловікам Ізраїль.

У 1933 році НСДАП закликала до бойкоту єврейських магазинів і фірм. У цілому в 30-х роках було прийнято понад 400 законів і постанов проти євреїв. У Німеччині процес витіснення євреїв з економіки, політики і культурного життя тривав 5 років.

Нацисти почали створювати гетто.

Гетто – це частина міста, огороджена колючим дротом, де повинні були проживати євреї з прилеглих районів. Вони розміщувалися, як правило, у бідних районах міст, де не було ані електрики, ані елементарних санітарних умов для життя. Їх майно конфісковували, а їх працю використовували на потреби ІІІ Рейху. Голод та хвороби приводили до високої смертності.

У 1937 році нацисти почали відправляти євреїв до концтаборів.

Запитання

Що таке концентраційні табори?

Відповіді учнів

(слайд 4)

Слово вчителя історії

Отже метою створення таких таборів було поступове знищення в’язнів непосильною каторжною працею, голодом, екзекуціями, тортурами, убивствами і стратами. Концентраційні табори були підпорядковані інспекції концентраційних таборів ІІІ Рейху з характерними ознаками: повна ізоляція в’язнів, запровадження спеціального одягу й системи розпізнавальних знаків і номерів, охорона військами СС, використання праці ув’язнених головною службою господарського управління СС. Фахівці нараховують за нацистською класифікацією понад 60 видів таборів : перевиховання, інтернування, трудові, каторжні, для військовополонених, заручників тощо. На території України нацисти створили близько 180 концентраційних таборів : Сирецький та Дарницький табори в Києві, Янівський табір у Львові, Хорольський у Полтавській області…

Презентація учнів на тему  «Концентраційні табори»

(Слайд 4)

Слово вчителя історії

У ніч з 9 на 10 листопада 1938 року  фашисти влаштували різню, що увійшла в історію як «кришталева ніч». По всій Німеччині грабувалися й руйнувалися єврейські магазини, синагоги, цвинтарі. Сотні євреїв загинули, а близько 30 тисяч відправили до концентраційних таборів. Відповідальність за цей злочин нацисти поклали на євреїв і змусили їх виплачувати 1 млрд. марок «компенсації».

Наслідком поєднання системи таборів з політикою масового вбивства стала поява таборів смерті.

Запитання

 Пригадаймо, що таке табори смерті?

Скільки таборів смерті ви знаєте?

Де вони розташовувалися?

Відповіді учнів, робота з картою

(Слайд 5-14 з коментарем учителя)

Слово вчителя історії

У  січні 1942 року нацистське керівництво прийняло рішення про створення на території Польщі шести таборів смерті: Освенцім (Аушвіц), Треблінка, Собібор, Майданек, Белжець, Хелмно, обладнаних газовими камерами і крематоріями для масового знищення євреїв.

Презентація учнів з теми  «Табір смерті»

(Слайд 15)

Слово вчителя історії

У таборах смерті обірвалося життя багатьох талановитих людей. Ті, хто вижив, потім увесь час були змушені боротися за власне визнання. Саме таким був поет П. Целлан, батьки якого загинули в Аушвіці.

Презентація учнів з теми  «Життєвий та творчий шлях П. Целлана»

(Слайд 16)

Слово вчителя світової літератури

П. Целлан – єврей за походженням, народився в Чернівцях, проживав у різних містах, врешті-решт писав поезії німецькою мовою.  Ця людина надзвичайних енциклопедичних знань, він володів єврейською, французькою, німецькою мовою, а також займався перекладами: перекладав Шекспіра, Аполінера, Рембо, Лєрмонтова, Гоголя, Єсєніна та інших. Найпопулярніший твір, який він присвятив своїм батькам, що загинули в нацистських таборах, була поезія «Фуга смерті».  Цей вірш модерністичний, тому треба настроїтися на сприйняття такої лірики.

(Слайд 17)

(Учитель зачитує текст)

Бесіда:

Давайте з вами з’ясуємо, що таке фуга? Хто працював у цьому жанрі?

Відповіді учнів

(Слайд 18)

Чому , на вашу думку, поет обрав таку назву твору?

Відповіді учнів

У текст вірша вплітається музика. Чому?

Відповіді учнів

Слово вчителя світової літератури

В Аушвіці існували оркестри з військовополонених, які мали супроводжувати смертні вироки. Увесь час на території концтаборів звучала музика, вона грала тоді, коли ешелони з новоприбулими заходили на територію лагерів. Люди радо махали руками, вітали один одного, адже думали, що там, де грає музика, злого для них не можуть зробити.

(Відео про концтабір Яновського, слайд 19, 20)

Бесіда:

-          Від імені кого йде розповідь?

 Відповіді учнів

-          Хто протистоїть євреям у творі?

-          Спробуйте визначити хронотоп.

(Слайд 21)

-          Чому в поезії з’являється образ молока? З’ясуйте міфологічне походження образу.

-          Чому в крематорій них печах дим порівнюється з молоком?

-          Яка функція нагнітання виразу «Чорне молоко світання…..»?

-          Які образи жінок представлені у творі?

-          Хто така Суламіф і Маргарита? Порівняйте ці два образи.

-          Чому Суламіф має сиве волосся?

-          Чому євреї копають могилу в повітрі? Як ви розумієте цю метафору?

-          Визначте тему та ідею твору.

(Слайд 22)

(Учні визначають та зачитують відповіді)

-          Звернемо увагу на двоплановий образ есесівця. Чим він займається? У чому полягає його двоплановість ?

-          Який герой з української літератури ще роздвоюється? У чому подібність цих персонажів?

-          Давайте визначимо ідею твору.

(Учні визначають та зачитують записи)

(Слайд 23)

Не оминули тяжкі лихоліття Голокосту й українські землі.

Слово вчителя історії

За часів нацистської окупації в Європі було знищено 6 млн. євреїв, четверта  частина жертв припала на Україну. Одним з найжорстокіших актів геноциду проти єврейського населення в Україні вважається масовий розстріл у Бабиному Яру . 29-30 вересня 1941 року нацисти тут знищили 33731 єврея . Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці розстрілювали в Бабиному Яру людей різних національностей, військовополонених, комуністів, українських націоналістів.

Тому символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.

Презентація з теми  «Бабин Яр».

(Слайд 24)

Слово вчителя історії

Фашисти жорстоко катували місцеве населення за надання допомоги євреям. Допомога євреям була справою особистої мужності кожного. Відомий факт, що німецький бізнесмен Оскар Шиндлер врятував кілька тисяч євреїв, влаштувавши їх працювати до себе на фабрику.

Нещодавно померла жінка на ім’я Ірен Сендлер, яка під час Другої світової війни працювала у Варшавському гетто. Будучи німкенею і знаючи про плани нацистів, вона рятувала життя дітей, виносячи їх із гетто на дні сумки. У її машині була собака, навчена гавкати, коли німецька охорона випускала машину з гетто, щоб прикривати звуки, які могли видавати діти. Вона врятувала  в такій спосіб близько 2,5 тис. дітей.

Тих людей, які рятували життя євреїв, ризикуючи своїм,було визнано Праведниками Світу. На сьогодні за рішенням парламенту Ізраїлю визнано близько 22 тис осіб Праведниками Світу,

близько 2 тисяч із них є українці.  Цим людям в Ізраїлі присвячено меморіальний комплекс «Алея праведників світу»

(Слайд 25, 26)

Слово вчителя світової літератури

Усі країни світу вшановують пам'ять загиблим  у нацистських концтаборах та таборах смерті, існує безліч меморіальних комплексів, серед них Музей Ганни Франк в Амстердамі та Музей Голокосту у Вашингтоні, меморіал жертвам Голокосту в Санкт-Петербурзі,  пам’ятник «Трагедія народів» на поклонній горі,  меморіали жертвам фашизму в Єревані, Венгрії, Білорусії та Ізраїлі та реквієм  «Пам’ятник-проект загиблим у Бабиному Яру», побудований за підтримки фундації «Україна-США». Цей унікальний проект задумано як пересувну експозицію, що виставлятиметься у музеях. Його місія – розповісти глядачам, відвідувачам музеїв про трагедію, яка розігралася на українській землі у роки Другої світової війни. За задумом, «Реквієм» – багатофігурна скульптурна композиція розміром у 15 футів, виготовлена методом лиття. «Реквієм» вшанує пам’ять усіх загиблих у Бабиному Яру. Центральною смисловою частиною композиції будуть фігури жінки та хлопчика, що вибираються з яру.

Не оминула тема Голокосту й живопис. Серед відомих полотен, які присвячені замордованим у фашистських таборах, особливою проникливістю відрізняються роботи Іллі Клейнера «Холокост», Арнольда Бьокліна « Автопортрет зі смертю, що грає на скрипці» (червона скрипка, до речі, у мистецтві асоціюється з душами загиблих євреїв), Арнольда Бьокліна  «Оплакування Хреста». Дві останні картини, за свідченням сучасників П. Целлана, надихнули поета на написання «Фуги смерті».

(Слайд 27-37 з коментарем учителя)

Великою трагедією стало те, що серед безжально знищених на територіях фашистських катувалень були маленькі діти.

(Учитель запалює свічку, звучить проект «Діти в концтаборах», усі підіймаються з місць)

(Слайд 38,39)

 IV Повідомлення домашнього завдання

Осмислити вивчений матеріал та написати есе на тему «І тільки пам’ять не вмирає…»

                                                                       

                                                                         №2

Бінарний урок історії та зарубіжної літератури

 Тема: «І тільки пам'ять не вмирає…» Проблема людського життя                         у творчості поетів-фронтовиків

Мета:ознайомити з фронтовою поезією О. Твардовського та учасників війни в Афганістані в контексті історичних подій; створити емоційне тло для сприйняття і розуміння знецінення людського життя в ході військових дій;

розвинути навички виразного читання та цілісного аналізу ліричного тексту; вміння узагальнювати та проводити історичні паралелі між подіями  Другої світової війни та локальними конфліктами СРСР;

виховати патріотизм, гордість за своїх предків-воїнів, неприйняття війни, як способу розв’язання конфліктів.

Тип року: бінарний

Обладнання: картки з завданням, афоризмами, уривок із кінофільму «9 рота», пісня про Афганістан та Ржев, репродукції картин, презентація, карта Ржевської битви.

Хід уроку.

Проведення заняття супроводжується показом презентації

І. Повідомлення теми та мети уроку

(Виведено на слайд)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель зарубіжної літератури:  Сьогодні у нас незвичайний урок. Він присвячений пам’яті солдат, які полягли за Вітчизну. Ми з вами ознайомимося з творчістю О. Твардовського, поезією учасників бойових дій в Афганістані, спробуємо з’ясувати, чи дійсно війна-це єдиний спосіб вирішення конфліктів, чи цінувалося життя рядових солдат? У цьому нам  допоможуть знання з історії.

Епіграфом до нашого уроку стали слова Сергія Михалкова:

Все можно сокрушить, смести, придать забвенью,

Заасфальтировать и заковать в бетон,

Взорвать собор, как лишнее строенье,

На месте кладбища построить стадион.

Все можно растереть, что собрано веками,

Все можно замолчать, расправами грозя…

И только человеческую память

Забетонировать и истребить нельзя!

          Жива людська пам'ять… Не старіє вона з роками, не тьмяніє, вона стукає в наші серця дзвонами Хатині,попелом концтаборів, солдатськими похоронками, останніми зойками солдат, що упали на полі бою, не добігши кілька метрів до цілі…

          І поки існуватиме рід, існуватиме і пам'ять бо без неї немає майбутнього.

          Пам'ять – це те, що, з одного боку, ятрить наші рани, а з іншого – дає нам стимул жити далі, уникаючи помилок наших предків.

          Давайте з вами подумаємо і дамо відповідь на запитання:

за які вчинки людей заслуговують на те, щоб їх пам’ятали  вічно?

(звучать відповіді дітей)

Усе це правильно. Пам'ять  об’єднує у собі велику кількість людей: це і прості, нічим, на перший погляд, не примітні люди; це наші батьки, учителі; це і художники, поети, письменники, драматурги;  це і ті, хто не прийшов до рідного порогу та не вклонився матері, чиєю могилою навічно стали безмежні степи та ліси; це ті, які незримо були присутні на полях, уболівали за своїх живих побратимів.

           Серед поетів-фронтовиків червоною стрічкою проходить ім’я  Олександра Трифоновича Твардовського, поему якого «Василь Тьоркін» ми з вами вивчали. Це людина, яка не просто писала вірші, черпаючи інформацію із газет та засобів масової інформації, а й сам узяв активну участь у веденні бойових дій, був військовим кореспондентом, на власні очі бачив тисячі смертей солдат. Є свідчення, що він був і на полях бою у Ржеві, навіть спілкувався з пораненими в цих атаках солдатами, тому не випадково в лауреата Сталінської премії виникає досить неоднозначна поезія «Мене вбито під Ржевом»

(Учні по черзі зачитують поезію напа’мять)

 Хотілося б пригадати події 1941 року: де, коли, чому і навіщо відбулася Ржевська битва? Хто ж став винуватцем смертей?

ІІ. Повідомлення нового матеріалу

Учитель історії

Слово вчителя (супроводжується слайдами з презентації).

         Битва під Ржевом 1941 – 1943 рр. – одна з найкровопролитніших битв за всю історію людства і найбільш замовчувана дослідниками військова операція. Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати, чому зразу після Великої Вітчизняної війни про неї забудуть. У всіх підручниках після московського контрнаступу йде Сталінградська битва, хоча в дійсності між ними був цілий рік і увесь цей час бої під Ржевом не змовкали. Довгих 14 місяців атак вважали військовими операціями місцевого призначення, але в народній пам'яті ці події отримали назву «ржевська м’ясорубка».

         Зверніть увагу на карту. На ній видно стратегічно важливе місце розташування міста Ржева. Чорними стрілками позначений наступ німецьких військ.

Скажіть, будь-ласка, які групи німецьких армій наступали на СРСР у 1941?

(звучать відповіді учнів)

          На Москву йшла німецька група армій  «Центр», завданням якої було захоплення столиці,  яке так і не було реалізоване. Німців відкинули в результаті московського контрнаступу на 150-250 км. від столиці. Під час відступу вони утворили Ржевсько−В’яземський  виступ, який в майбутньому німці могли використати для повторного удару по Москві.  Ржев був усього в  150 км. від неї – саме це й турбувало радянське командування. На цій ділянці фронту радянське керівництво зосередило велику кількість військ, завданням яких було вибити ворога зі Ржева.У першій військовій операції  битви брала участь 33-тя армія, очолювана генералом Єфремовим. Жуков, замголовнокомандувача радянськими військами недооцінив сили ворога й не зміг стратегічно вірно спланувати наступ, через це радянські війська опинилися в оточенні. Єфремов постійно повідомляв про складну ситуацію

та необхідність виходу з кільця поки що цілої 33-ої армії, але дозволу на прорив так і не отримав.

          Кожного дня гинули тисячі солдат, не маючи достатньої кількості боєприпасів та фуражу. Пізніше німецькі учасники «ржевської м’ясорубки» скажуть, що це були безглузді втрати з бокуросіян і що «живих людей, ніби скотину, заганяли на забій». Траплялося, коли навіть проти німецьких гармат та танків виходили зовсім неозброєні радянські солдати. Після отримання генералом дозволу на вихід з оточення – було вже пізно.

Який схожий сценарій битви ми вже з вами вивчали в ході Великої вітчизняної війни?

(звучать відповіді учнів)

          Як ми з’ясували, наказ про відступ прийшов занадто пізно, радянське командування вирішило врятувати життя генерала, надіславши за ним літак із наказом евакуюватися й покинути свою армію. На що Єфремов відповів: «С солдатами сюда пришле, с  солдатами и уйду».

          За всю Велику Вітчизняну війну, коли життя солдат не цінувалося, це був один із небагатьох випадків, коли командуючий відмовився від порятунку, щоб загинути зі своїми солдатами. При виході з оточення він буде поранений і, розуміючи невідворотність полону, покінчив життя самогубством. Як не дивно, ховали Єфремова гітлерівці: перед його могилою були вишикувані дві шеренги солдат вермахту та радянських військовополонених, і німецький офіцер звернувся до них із словами: «Сражайтесь за Германию так, как генерал Ефремов зо Россию».

          Усі наступні визвольні операції радянських військ на ржевському плацдармі були невдалими. Сотні тисяч наших солдат захлинулися німецьким свинцем, підступаючи до міста. Щоб прорвати оборону фашистів 28 липня 1942р. Сталін підписав наказ № 227, який був більш відомий під назвою «Ні кроку назад».

Давайте пригадаємо основні положення цього наказу?

(звучать відповіді учнів)

          Отже, у результаті таких жорстоких методів, ціною мільйонів людських життів Червона Армія в 1943р. почала широкомасштабне визволення СРСР від ворога. 3 березня 1943 Ржев було звільнено від окупантів. З 40 тисяч мирного населення живими залишилося тільки 248 чоловік. Місто було перетворене на руїни та попіл. У результаті чотирьох наступальних операцій Червона Армія втратила мільйони людських життів.

     Нашим обов’язком було пригадати ці утаємничені події Другої світової війни і вшанувати пам'ять загиблих під Ржевом. Майже сім десятиліть відділяє нас від Великої Вітчизняної війни, а людям до сих пір не вистачає чесного, масштабного й глибинного її осмислення.

          Отже, підсумовуючи все вищесказане, повернімося до проблемного запитання, поставленого на початку:

Чому Ржевська битва не вивчається в контексті Великої Вітчизняної війни?

(звучать відповіді учнів)

Чому цю битву називають «другим Сталінградом»?

(звучать відповіді учнів)

Учитель світової літератури:

Літом 1941 року О. Твардовський сам був на полях боїв під Ржевом. Ось так він засвідчить про це у своєму щоденнику: «…» (звучить текст зі слайду презентації). Достеменно відомо, що повернувшись із цієї поїздки, О. Твардовський довго не міг нічого написати. Кількість смертей настільки вразило його,що забракло слів, щоб виразити увесь жах війни.

          Восени 1942 року поет їде до Москви. Там він знайомиться із солдатом-учасником згаданої битви,Володимиром Петровичем Бросаловим. Ця людина дивом залишилася живою. Лише не змилувалася доля над його матір’ю. Вона  отримала похоронку. Немає слів, щоб описати її горе у цей час. Просто взяти й поховати сина… Так просто, ніколи не прихиливши свою свою сиву голову на його могилі…

           Доля випробувала ще раз її почуття, давши звістку про те, що син живий… Лише серце матері та сам Бог знає, як знайшла вона свою дитину живою, але у дуже тяжкому стані. О. Твардовський також знав про цю історію. І ось нарешті виникли рядки:

Я убит подо Ржевом

В безымянном болоте,

Втретей роте, налево,

При жестоком налете

Робота над аналізом:

(учні діляться на чотири групи, одні з них – «аналітики», інші працюють відповідно до поділу монологу на частини: учитель пропонує сектори: «Опис власної смерті», «Турбота померлих про наступні бойові дії», «Заповіт», «Аналітики». Кожен сектор отримує допоміжні картки із завданнями)

Допоміжні картки:

Сектор «Опис власної смерті»

1.     Визначити точні межі частини, де описано смерть бійця. Чи відчутний пафос у цих рядках?

2.     Яким було місце поховання бійця? Визначити образотворчі засоби, що застосовують для цього?

3.     Що говорить про раптовість смерті? Знайдіть рядки, які це підтверджують.

4.     Назвіть найважливіші, на ваш погляд, рядки опису смерті людини.

5.     Визначте загальний настрій частини.

Сектор «Турбота померлих про наступні бойові дії»

1.     Що нам відомо про бойові дії? Як змальовано фронт?

2.     Які образотворчі засоби використовуються для змалювання військових дій?

3.     Чи присутні полеглі солдати на полі бою? Якщо так, то знайдіть рядки на підтвердження цього.

4.      Що необхідно знати солдатам, які загинули і для чого?

5.     Назвіть моменти з частини, що вас найбільше вразили. Які зображальні засоби особливо яскраво представлені?

Сектор «Заповіт»

1.     Що заповідають мертві живим солдатам?

2.     Якими словами мертві звертаються до живих?

3.     Чи відчутна єдність живих та мертвих? У яких рядках?

4.     Як ви розумієте рядки:

Наше все! Не слукавили

Мы в суровой борьбе.

Все отдав, не оставили

Ничего при себе.

Все на вас перечислено

Навсегда, не на срок,

И живым не в упрек

Этот голос наш мыслимый.

5.     Які, на ваш погляд, найвлучніші епізоди цієї частини? Свою думку обґрунтуйте.

Сектор «Аналітики»

1.     У чому своєрідність мови вірша?

2.     Які функції у творі речень, що закінчуються трьома крапками?

3.     Яка функція риторичних питань у поезії?

4.     Визначити розмір, строфіку, рими, римування у творі.

Слово вчителя світової літератури: Ми з вами умовно розділили вірш на частини, визначили провідну думку кожного з них. Давайте зараз попрацюємо над часом та простором у творі. Визначимо особливість хронотопу

Завдання:

-         Що таке хронотоп?

-         Визначити простір у поезії

-         Визначити час у поезії

-         Прослідкувати взаємодію часу та простору у творі

(звучать відповіді учнів)

Робота з двома світами у творі:

-         Чи існують у творі два світи? Що це за світи? Де вони пересікаються?

-         Що об’єднує ці два світи?

(звучать відповіді учнів)

Давайте визначимо тему та ідею у творі. Якими будуть ваші пропозиції?

(звучать відповіді учнів)

  Порівняйте ваше визначення зі словами критика Ан. Тарассимова: «Жизньвечна, народ вечен, как бы ни были трагичны потери и как бы тяжки не были испытания»

      Вправа «Обери позицію»: учитель роздає картки з афоризмами, а учень повинен, використовуючи не менше, ніж 5 афоризмів, скласти власне висловлювання про війну)

      Так, війна вбиває, мучить, калічить. Але залишається питання, чому через 34 роки помилки повторилися знову?

(Звучить пісня «Мой дед убит в бою под Ржевом»).

Учитель історії:

Здавалося б, що радянське керівництво повинно було зробити висновки з уроків Другої світової війни і не повторювати силовий метод розв’язання конфліктів, але, як свідчать історичні факти, їх не було зроблено. Час ще не встиг загоїти рани Великої вітчизняної війни, коли радянські солдати віддавали своє життя за Батьківщину, а вже через 34 роки їхні онуки розплатилися своєю втраченою юністю в горах Афганістану.

І тому не випадково останні стрічки пісні:

«Мой дед убит в бою под Ржевом,

И в 35 – так жить хотел он.

Меня в Афгане здесь убило,

Мне 19 только было…»

нас наштовхують на думку про те, чи варто було дідам втратити своє життя під Ржевом, щоб їхні внуки згубили своє в Афганістані.

Давайте пригадаємо якими були причини введення радянських військ до Афганістану?

(звучать відповіді учнів)

Якими були наслідки радянської інтервенції в Афганістан?

(звучать відповіді учнів)

Якою була ціна України за помилки та прорахунки радянського керівництва в Афганістані?

(звучать відповіді учнів)

     Для сотень українців війна не закінчилася сьогодні. Жахливо і те, що після неї наших земляків померло від ран і захворювань більше, ніж загинуло на війні.

     Отже, ми зʼясували, що трагічна історія нашої Батьківщини знає не один випадок, коли ціна людського життя нічого не варта в порівнянні з стратегічними цілями великої держави. Радянський Союз не йшов на компроміс, радянська система для підтримки прокомуністично налаштованих режимів інших держав ладна була йти до поставленої мети ціною тисяч людських жертв. Дорого заплатила Україна та інші країни за помилки й прорахунки радянського керівництва. Забувати досвід історії – злочинно. Віддати забуттю історії, що неминуче призведе до нових війн, кровопролить і трагедій…

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

Учитель світової літератури: Не менш прекрасними були й поезії, написані афганцями на полях бойової слави.

Ми дослідили творіння не широковідомих, нажаль, письменників-воїнів Афгану. Зараз до вашої уваги пропонується проект учнів під назвою: «Мотиви поезій воїнів-афганців».

(презентація проекту)

Зачитування поезій про Афганістан напамʼять.

Робота з малюнками.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель світової літератури. Сьогоднішній урок ми розпочали словами-зверненням воїнів – учасників боїв під Ржевом, а зараз прослухаємо поезії воїнів-афганців.

(Звучать поезії у виконанні учнів)

Болючим відлунням у серці відбиваються рядки воїнів-афганців…

(звучить уривок із кінофільму «9 рота»)

І в памʼяті виринають слова Леоніда Первомайського:

О, скільки треба слів зужить,

Щоб викохать людину,

А щоб її убити – мить,

Коротку мить єдину.

V. Повідомлення домашнього завдання

          Домашнім завданням буде осмислити вивчене на сьогоднішньому уроці та написати есе, темою до якого стали слова Л. Первомайського

                                                                        №3

                                                                       

ТЕМА ЗАНЯТТЯ. Стилістична диференціація лексики в контексті історичних подій 20-х років ХХ ст.

 МЕТА ЗАНЯТТЯ: - повторити й систематизувати знання учнів про стилістичну диференціацію    лексики української мови та матеріал історії з теми «УСРР в умовах непу»                                              

- розвивати вміння та навички учнів застосувати знання з теми на практиці, аналізувати, зіставляти та узагальнювати мовний та історичний матеріал, робити  власні висновки; розвивати критичне та образне мислення, пам'ять, увагу;

- виховувати культуру усного та писемного мовлення, почуття патріотизму, національної самосвідомості, повагу до історичного минулого.

Тип заняття:  урок узагальнення знань.

Обладнання: ТЗН, роздатковий матеріал

Хід заняття

Доля української мови – то є водночас і доля української держави й нації

Ігор Лосєв

1. Організація навчання. Актуалізація опорного досвіду учнів

Учитель української мови. Добрий день! «Доля української мови – то є водночас і доля української держави й нації», - стверджував Ігор Лосєв. Із цим не можна не погодитися, бо саме мова є віддзеркаленням кожної епохи, свідком історії народу. Тому зв'язок мови та історіі, думаємо, є очевидним (принаймні, спробуємо це довести).                                                                                   Сьогодні заняття незвичайне, оскільки, систематизуючи історичний матеріал про 20-ті роки ХХ ст., паралельно узагальнюватимемо знання про лексику української мови, її види – з огляду на ступінь уживаності, стилістичну диференціацію.

2. Повідомлення теми та мети заняття. Мотивація навчання

Учитель української мови. Перед собою ставимо наступні завдання:                                            - повторити й систематизувати знання учнів про стилістичну диференціацію лексики,    активну й пасивну, книжну й розмовну; 

-          закріпити й систематизувати знання учнів про добу непу в 20-х роках ХХ ст.;

-          узагальнити матеріал про українізацію в УСРР.

3. Узагальнення знань учнів

 Учитель української мови. Зараз ви узагальнюватимете історичний матеріал, який стане нам у пригоді під час мовленнєвого аналізу.

ЗАВДАННЯ 1. «Історичний кросворд»

Учитель історії. Повторимо та узагальнимо вивчений матеріал, розв’яжемо кросворд і продемонструємо, які слова стали символами епохи непу, а ключове слово – головним поняттям непу.

Н

Е

П

Ч

Е

Р

В

І

Н

Е

Ц

Ь

К

О

Р

Е

Н

І

З

А

Ц

І

Я

П

Р

О

Д

Р

О

З

К

Л

А

Д

К

А

Н

Е

П

М

А

Н

И

К

О

Н

Ц

Е

С

І

Я

Ф

Е

Д

Е

Р

А

Ц

І

Я

Д

Е

Н

А

Ц

І

О

Н

А

Л

І

З

А

Ц

І

Я

Т

Р

Е

С

Т

Г

О

С

П

Р

О

З

Р

А

Х

У

Н

О

К

Л

І

К

Н

Е

П

1.Економічна політика більшовиків, в основу якої покладено елементи ринкової економіки.

2. Грошова одиниця, запроваджена під час непу.

3. Політика більшовицького уряду, спрямована на збільшення представників корінних націй в органах влади, культури, освіти, державних установ з метою посилення впливу комуністичної партії в національних районах.

4. Вилучення в селян продовольства в роки «воєнного комунізму».

5. Так звана нова буржуазія, яка виникла в роки непу.

6. Договір, угода про передачу експлуатацію на певних умовах державних ділянок, покладів корисних копалин, підприємств іноземним чи національним монополіям.

7. Проект Леніна створення СРСР, за яким передбачалося, що всі радянськи республіки ввійдуть до нового державного об’єднання на різних правах.

8. Перехід власності з державних рук у приватні.

9. Об’єднання кількох підприємств однієї галузі, засновані на суспільний власності на засоби виробництва.

 10. Метод планового господарювання, основними принципами якого є господарська самостійність підприємств, матеріальна зацікавленість працівника в результатах своєї праці.

11. Організація, метою яких було подання безграмотності населення в 20-х роках.

Слово вчителя історії. Отже, ключовим словом кросворду є «продподаток».

-          Скажіть, будь ласка, що ви знаєте про це поняття?

-          Порівняйте його з продрозкладкою.

( відповіді учнів )

ЗАВДАННЯ 2. Мовленнєвий аналіз

Учитель української мови. Попереднє завдання перенесло нас в епоху початку ХХ ст. Згадаймо, як класифікується лексика за ступенем уживаності?

-          активна

-          пасивна ( історизми, архаїзми, неологізми )

проаналізуймо за таким кретерієм записані в кросворді слова з позиції людини періоду непу.

Червінець - неологізм                                                   Трест – неологізм

Непман - неологізм                                                       Коренізація - неологізм

Концесія - неологізм                                                     Федерація - активна

Неп – неологізм                                                            Денаціоналізація - неологізм

Продподаток – неологізм                                             Госпрозрахунок - неологізм

Продрозкладка – активна лексика                              Лікнеп – неологізм

-          А з позиції людини початку ХХІ століття ці слова є? ( здебільшого застарілими, історизмами ).

Червінець – заст., істор.                                                Трест – істор.

Непман – архаїзм.                                                         Коренізація – істор.

Концесія - заст., істор.                                                  Федерація – активна.

Неп – істор.                                                                    Денаціоналізація - активна

Продподаток – істор.                                                    Госпрозрахунок – істор.

Продрозкладка – істор.                                                 Лікнеп – істор.

-          Який можна зробити висновок про перехід слів з однієї категорії до іншої?

-          Мова явище живе, вона розвивається разом із народом, із суспільством. Тому є сенс вивчати її в історичному контексті.

ЗАВДАННЯ 3. «Українізація»

Учитель історії.  Ми переглянемо відеофрагмент, за яким ви повинні визначити, про яку політику радянської влади 20-х років ХХ ст. йде мова.

( перегляд відеофрагменту )

-          Із якою метою проводиться ця політика?

-          Охарактеризуйте основні положення українізації.

-          Якими були її наслідки та причини згортання?

( відповіді учнів )

ЗАВДАННЯ 4. «На курсах»

Учитель української мови. Уявімо себе державними службовцями, яким необхідно оволодіти знаннями української ділової мови. Товаришу професоре, вам слово!

Учитель професор: Добрий день, шановне товариство! Потренуймося перекладати українською мовою:

согласно указу – згідно з наказом;

текучка кадров – плинність кадрів;

по собственному желанию – за власним бажанням;

принимать участие – брати участь;

объявление – оголошення;

делать запрос – робити запит;

восстановить в должности – поновити в посаді;

к вашему сведенью – до вашого відома.

( до дошки «професор» викликає учня, той перекладає записує ).

Учень–професор: А зараз мене чекають в іншій аудиторії. Ви працюйте, а я до вас повернусь!

Учитель української мови.

-          З якою лексикою ми маємо справу?

(стилістично-забарвлена – офіційно-ділова)

-          У якому стилі вона здебільшого використовується? Які її функції?

-          Якщо такі слова вживаються в інших стилях мови? Як називаються? (канцеляризми).

ЗАВДАННЯ 5. Групова робота на картках

Учитель української мови. Працюємо в групах: до дошки йде 4 учні (з кожної групи), виписують із речень – 1 діалектні слова, 2 професіоналізми, 3 емоційно-забарвлені слова, 4 терміни.

Група перевіряє

ГРУПА 4. «Психолінгвісти»:виписати емоційно- або експресивно-забарвлену лексику:

1.      Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола (Л. Костенко) 2. Наші прабабусі стверджують, що слово «рушник» походить від дієслова «руш», «вирушай». 3. Місяць ясненьсенький промінь тихесенький кинув до нас, спи, мій малесенький, поки є час (Леся Українка). 4. Де зараз ви, кати мого народу? (В. Симоненко) 5. Посіяла людям літа свої, літечка житом, прибрала планету, послала стежкам споришу… (Б. Олійник) 6. Мотря взяла откраєне для неї полотно і швиргонула його на лаву (І. Нечуй - Левицький)

ЗАВДАННЯ 6. Презентація, текст із комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» (читають учні):

Тьотя Мотя: «Не бачили, не читали? «Харків» - написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь – отакими великими літерами: «Харків». Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, ви нам іспортілі город ?»

Дядько Тарас: «Чи, може, й ви мене не зрозумієть, як ті у трамваї… тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєшся по-вашому, всяке на тебе очі дере… всяке тобі штокає, - приступу немає. Здрастуйте, чи що!»

Учитель української мови. Вписати стилістично-забарвлену лексику, назвати ці слова (просторічні).

ЗАВДАННЯ 7. Тест.

Учитель історії. Перевіримо узагальнені знання за допомогою тесту.

1.      Укажіть причини запровадження непу

А голод 1921 – 1923рр.

Б відмова більшовиків від ідеї побудови комуністичного суспільства

В криза політики «воєнному комунізму»

Г поради західних економістів

Д невдоволення селян продрозкладною

2.      Позначте дату події, про яку йдеться в наведеному джерелі: «Союз цей є добровільним обоєднанням рівноправних народів… за кожною республікою забезпечене право вільного виходу… нова держава буде достойним увінчанням закладених ще в жовтні 1917р. основ мирного співжиття і братерського співробітництва народів…»

3.      Про яку політику радянської влади свідчать такі поняття й терміни: госпрозрахунок, трест, концесія, продподаток.

                      А політику «воєнного комунізму»

                      Б неп

                      В політику колективізації

                      Г політику радянізації

4.       Яке висловлювання є правильним

А. неп сприяв швидкому відновленню с/г після тривалого періоду бойових дій на території України

Б неп створив сприятливі передумови для колективізації  с/г

В у роки непу вдалося подолати таке явище як безробіття.

5.       Чи правильне судження:

У 1920 р. головним завданням у галузі освіти було:

1)      ліквідація неписьменності;

2)      розбудова державної системи освіти.

А обидва варіанти правильні

Б тільки перший варіант правильний

В тільки другий варіант правильний

Г обидва варіанти не правильні

6.       Що визначає зміст політики «українізації», яка стала офіційним партійно державним курсом у радянській Україні.

А повне витіснення російської мови з державних установ республіки

Б проголошення української мови державною

В залучення до органів влади представників української нації, розширення мережі навчальних закладів з українською мовою викладання

Г надання переваг українцям при влаштуванні на роботу, отриманні освіти, усунення представників інших національностей із державних посад.

7.       Установіть відповідність між датами і подіями

1.       1920                       А) запровадження непу в Україні

2.       1921                       Б) запровадження політики «українізації»

3.       1922                       В) розгром Врангеля в Криму                

4.       1923                       Г) створення УАПЦ

8.      Знайдіть і виправте в історичному тексті помилки

На десятому з’їзді РКУ у 1920 році було прийнято рішення про початок непу. Одним з головних елементів цієї політики була зміна продподатку для селян продрозкладку.

9.      Установіть відповідність між прізвищами діячів і галузями культури

1)      М. Хвильовий                       А) театр

2)      Л. Левицький                        Б) кіномистецтво

3)      С. Їжакевич               В) музика

4)      О. Довженко              Г) живопис

1. Д) література

4. Узагальнення знань і підсумки заняття

Учитель української мови. Які знання з української мови ви сьогодні винесли із заняття, які уміння і навички?

А з історії що повторили й узагальнили?

5. Домашнє завдання: 1. Написати твір-роздум «Мова й суспільство: єдина історія та розвиток».